Ющенко Віктор Андрійович – народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Сумської області (Недригайлівський район).

Президент України протягом 2005-2010 років, лідер Помаранчевої революції, колишній голова партії “Наша Україна”, голова наглядової ради банку “Альпарі”, бджоляр.

Освіта: Віктор Ющенко навчався у Тернополі, в інституті економіки. Спеціальність — бухгалтер, спеціалізація — сільське господарство.

Через 9 років після завершення навчання в інституті Ющенко навчався в аспірантурі Українського економічного науково-дослідного інституту. Він вивчав організацію аграрної галузі народного господарювання. Став автором дисертації про розвиток грошового попиту і пропозиції й успішно захистив її.

Ющенку присвоєно наукові звання: кандидат економічних наук, академік Академії економічних наук, академік Української академії кібернетики.

Родина: батько — Андрій Андрійович був учасником війни 1941-1945 років. Значився полоненим табору Освенцим. Після війни викладав англійську мову.

Мати — Варвара Тимофіївна Ющенко (1918—2005), вчитель фізики та математики Хоружівської середньої школи; померла через тиждень після інавгурації Віктора Ющенка (31 січня 2005).

Вдруге одружений, має двох дітей від першого шлюбу (зі Світланою Колесник): доньку Віталіну і сина Андрія, — та трьох від другого шлюбу (з Катериною Чумаченко): сина Тараса, дочок Софію та Христину.
Має онуків від доньки Віталіни і Олексія Хахльова — Ярину та Віктора.

Кар’єра
З 1975 року Ющенко працював бухгалтером у колгоспі. Вже через рік він перевівся на аналогічну посаду в одне з відділень Держбанку. У 23 роки вступив до комуністичної партії.

З 1985 року Ющенко працював у відділі Держбанку, який займався кредитуванням сільськогосподарських об’єктів. З 1987 року вже працює в Києві.

На момент проголошення незалежності України Віктор Ющенко вже був досвідченим працівником банківської сфери. Саме його призначили заступником голови правління банку України, який також був пов’язаний з аграрно-промисловою діяльністю. 6 років поспіль Ющенко працював головою українського Нацбанку.

У грудні 1999 Ющенко став прем’єр-міністром і пробув на цій посаді півтора року.

Від 1992 року — перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».

У січні 1993 року за рекомендацією Вадима Гетьмана і за підтримки тодішнього Голови Верховної Ради Івана Плюща обійняв посаду голови Національного банку України. Перебував на цій посаді до грудня 1999 року — голова правління Національного банку України (у 1997 вдруге переобраний на цю посаду).

Під керівництвом Прем’єр-міністра Павла Лазаренка (заступив на посаду 28 травня 1996 року) та Голови Нацбанку Віктора Ющенка — з 2 по 16 вересня 1996 року в Україні була успішно проведена грошова реформа (введено в обіг гривню), створено Державну скарбницю, розпочато будівництво Банкнотно-монетного двору.

У 1997 році за рейтингом впливового фінансового журналу «Global Finance», Віктор Ющенко увійшов до шістки найкращих банкірів світу.

За участю Ющенка — Кабмін та Нацбанк у 1998 році успішно запобігли «фінансовій кризі» (яка охопила сусідню росію — так званий «дефолт 1998 року».

1999-го він стає прем’єр-міністром України. Звільнений з посади у квітні 2001 року. Офіційна причина, згідно з указом президента Леоніда Кучми , – “у зв’язку з відставкою Кабінету міністрів”. Неофіційна – вплив, що посилюється в політичних і ділових колах, зростання популярності серед населення.

Після відставки та до парламентських виборів 2002 року Ющенко очолював Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім.Б.Єльцина.

Пройшовши до Верховної Ради з блоком Наша Україна, стає керівником однойменної фракції та членом парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

За громадською лінією з 2003 року до січня 2005-го обіймав посади голови правління всеукраїнської громадської організації Наша Україна та голови наглядової ради міжнародного благодійного фонду “Україна 3000”.

Президентська кампанія
У 2004 році Ющенко бере участь у чергових виборах президента України, основний його конкурент – провладний кандидат, голова Кабміну Віктор Янукович.

На початку вересня 2004 року Ющенко із симптомами тяжкого отруєння потрапляє до австрійської клініки Рудольфінерхаус. Його команда голосно заявляє про спробу отруєння опозиційного кандидата. Скандал викликає великий резонанс як в Україні, так і далеко за її межами. Те, що отруєння з використанням діоксину було, схоже, сумнівів не викликає. А ось на запитання “ким, де, коли і за яких обставин воно скоєно?” слідство досі не відповіло.

У грудні 2004 року відбулося відвойоване під час так званої “помаранчевої революції” та в судовому порядку “переголосування” другого туру виборів. Президентські перегони виграє Ющенко. 23 січня 2005 року відбулася інавгурація нового президента України (третього у новітній історії України після Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми, який був главою держави двічі).

Восени 2012 року Ющенко веде партію Наша Україна на парламентські вибори, проте подолати прохідний бар’єр у 5% не вдалося – лише 1,11% виборців підтримали політсилу колишнього президента.

У травні 2018 року був обраний головою наглядової ради Альпарі Банку.

Відзнаки та досягнення
Почесна відзнака Президента України (3 липня 1996) — за значний особистий внесок у становлення і розвиток банківської системи України, активне сприяння залученню іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Заслужений економіст України (18 січня 1997) — за значний особистий внесок у становлення і розвиток банківської системи України, розробку концепції та організоване проведення грошової реформи.

Державна премія України в галузі науки і техніки 1999 року — за серію монографій «Українська фалеристика та боністика» (у складі колективу).

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.

У 1996 році став почесним доктором Національного університету «Києво-Могилянська академія».

У 2009 році отримав титул доктора honoris causa Люблінського католицького університету.

2005 року двоє впливових тоді американських сенаторів Джон Маккейн та Гілларі Клінтон подали кандидатури Ющенка разом із тодішнім Президентом Грузії Михайлом Саакашвілі на здобуття Нобелівської премії миру, оскільки вони «завоювали підтримку народу, відстоюючи демократію, свободу і громадянські права».

Хобі:
Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонуванням предметів української старовини. Дуже любить проводити час у родинному колі.