Українські полярники зі станції «Академік Вернадський» продовжують дивувати світ унікальними дослідженнями. Цього разу Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) оприлюднив приголомшливі кадри: як виглядає полювання пінгвінів «з першої особи».

Завдяки співпраці з Норвезьким полярним інститутом, біологи змогли закріпити камеру на спині субантарктичного пінгвіна. Результат — динамічне відео, від якого може навіть запаморочитися голова.

Швидкість без прикрас

Багато хто звик бачити пінгвінів незграбними на суходолі, але у воді вони перетворюються на досконалі машини для вбивства… або принаймні для поїдання крилю.

«Жодних прискорень ми не робили. На відео — реальна швидкість руху птахів,» — наголошують у НАНЦ.

Субантарктичні пінгвіни є справжніми рекордсменами: вони здатні розганятися до 36 км/год, що робить їх найшвидшими серед усіх видів пінгвінів.

Науковці пояснюють, що закріплення обладнання на дикій тварині — це ювелірна робота, яка вимагає дотримання суворих етичних норм:

 * Локація: GPS-трекер та камеру кріплять на спину. Ця ділянка має велику площу, постійну кривизну й майже не рухається при плаванні.

 * Фіксація: Використовується спеціальна клейка стрічка, яка надійно тримає прилад у крижаній воді.

 * Безпека: Камеру знімають вже за добу, а трекер — за три тижні. Процедура повністю безпечна і не шкодить пір’ю.

Що «розповіло» відео вченим?

Окрім видовищних кадрів, запис має велику наукову цінність. Дослідники виділили три ключові моменти, які можна побачити в ролику:

• Тактика полювання: Видно, як пінгвіни влітають у щільні скупчення крилю, який буквально «згортається» смугою під тиском хижаків.
• Гідродинамічні хитрощі: Птахи випускають повітря з-під пір’я. Це створює шар бульбашок, який зменшує тертя і дозволяє буквально «ковзати» крізь воду.
• Політ у глибині: Під водою пінгвіни не пливуть у звичному розумінні, а «летять», махаючи крилами так само, як інші птахи в небі.

 «Догляд за пір’ям для них — це не про красу, а про виживання. На відео помітно, як вони чистять себе прямо під час місії. Від стану пір’я залежить теплоізоляція та, власне, та сама рекордна швидкість», — зазначають експерти Центру.

Чому це важливо для України?

Участь українських вчених у таких проектах підкреслює суб’єктність нашої держави в Антарктиці. Україна не просто утримує станцію, а є частиною елітного клубу країн, що проводять високотехнологічні дослідження світового океану.